Табір полонених Другої світової війни Ламсдорф

Відвідала колишній табір військовополонених Stalag 318/VIII F (344) Lamsdorf, що діяв в період Другої світової війни. Він знаходиться в селі Ламбіновіце в Польщі. В цьому таборі, згідно інформації з Особової картки військовополоненого, перебував мій прадід впродовж 6 місяців.

Сам табір був організований ще в XIX столітті, під час франко-прусської війни. Тут є декілька меморіалів. В цій статті я не робитиму повний огляд на локацію, а лише розповім про свій візит.

Територія комплексу в Ламбіновіцах складається з музею і колишнього табору. На момент нашого приїзду виставочні зали музею були зачинені, тому ознайомитися з експонатами, на жаль, ми не мали змоги.

Макет табору.

Нам запропонували перегляд авторського фільму. В ньому були архівні фото і відео, спогади колишніх військовополонених, а також, запрошені для зйомки кілька колишній полонених. Було цікаво послухати, що для них значить цей меморіальний комплекс. Адже вони прожили тут чи не найтрагічніші події свого життя, бачили страждання і смерті, а тепер повернулися за своїм бажанням. Вони казали, що сприймають місце па’мяті як вшанування і визнання їхнього тяжкого досліду, що відчувають полегшення, розуміючи, що цю трагедію не забудуть.

На другому поверсі була відкрита тимчасова експозиція – листи британських, польських та інших західноєвропейських військовополонених з їхніми рідними і коханими. Окрім листів музей зберігає фотокартки, отримані військовополоненими, деякі особисті речі.

Варто знати, що в німецькому полоні радянським в'язням було заборонено листуватися, отримувати посилки і гуманітарну допомогу. В таборі існувала певна ієрархія, в якій радянські полонені були на найнижчих позиціях. Іншим навіть дозволялося вести культурну діяльність в межах табора, займатися спортом.

Фото військовополонених НЕ Червоної армії. Музичні розваги в таборі.

Фото табірного театру. Ця культурна програма була недоступна радянським полоненим.

Фото радянських військовополонених.

Фото радянських військовополонених.

Фото радянських військовополонених.

В музеї є невеличка крамниця, в якій можна придбати диск з фільмом, історичну літературу і сувеніри. Я тут купила альбом з малюнками колишнього військовополоненого – Данилова Георгія Івановича. Перебуваючи в таборі, на свій ризик, він малював інших полонених. Його малюнки були знайдені після звільнення табору і передані в фонд музею. Колекція налічує понад 70 ескізів, переважна більшість саме портрети в’язнів, створені з 1941 по 1945 роки. Маю пару додаткових примірників, якщо ваш прадід перебував в таборі Ламсдорф, можу подарувати вам один альбом.

Територія комплексу дуже велика, потрібно пересуватися автівкою, або велосипедом. Раджу на велосипеді не їхати через ліс. Такої кількості комах, як там, я ще ніколи не бачила, нашу машину вони буквально обліпили.

На цвинтарі радянських військовополонених в братських могилах поховано близько 40000 людей. Скульптури на пам’ятнику реалістично відображають їхній вигляд – худі тіла, в розірваному брудному лахмітті, лежать один на одному (в братських могилах).

На місці колишніх бараків залишилися руїни. Є один відбудований, але на момент нашого візиту він був зачинений. Територія з бараками обтягнута колючим дротом, що імітує минулі часи. Відбудована вежа, в якій німецький охоронець спостерігав за в’язнями.

Колишні бараки.

Вежа для спостереження за в'язнями.

По території встановлені різні експозиції, які символізують трагічність цього місця. На них розміщені фото, спогади полонених, їхні імена. Це дуже важливо – індивідуалізувати трагедію, а не підтримувати ідеологію загального героїзму.

Далі ми поїхали на старий цвинтар. Тут поховані військовополонені часів Першої світової війни. Кожний має індивідуальну могилу, більшість хрестів підписана: ім’я, країна, рік народження і смерті. На могилах солдатів російської армії (солдатами якої були й українці) написано: «Russ.».

Другий музей, присвячений табору військовополонених, знаходиться в місті Ополе. Тут невеличка виставка, переважно археологічних знахідок. Цікавий експонат, який хочу залишити тут – підписаний українською мовою посуд військовополоненого Марковського Сергія, 1944 рік.

В цілому відвідування меморіального комплексу в Ламбіновіцах справило сильне враження. Здавалося, я усвідомлювала і масштаби трагедії, і індивідуальний вплив на цілі покоління нащадків військовополоненого. Але перебуваючи в цьому місці відчувається його важкість, з’являється більше співчуття і розуміння глобальності зла. Такі місця пам’яті необхідно будувати, возити школярів на екскурсії, приїжджати самим, щоб усвідомити.

Залишаю посилання на меморіальний комплекс: www.cmjw.pl

Авторка: Ольга Сендецька